FANDOM


«Ну то як, зробите крок у майбутнє, чи перетворитесь на старця, що шкодує за минулим та помре на самоті?!»
~ із фільму "Початок"
Членоврєдітель

«Волохаті яйця Дуркомора» — одна з «Легенд Дуркомор'я», яку читають дітям та учням Всємогущі Дуркомори.

Анотація

Жив-був на світі молодий, багатий і талановитий Дуркомор, якому дуже не подобалося, що закохані тупіють, химерують, втрачають апетит і взагалі поводяться несолідно. Щоб уникнути подібної неприємності, він за допомогою Темної дуркології відірвав собі яйця і сховав їх в глибокому підземеллі. Там, під замком, вони і обростали довгою чорною шерстю, поки Дуркомор не вирішив одружитися з найкращою дівчиною в світі.

Переказ

На початку ми зустрічаємо красивого, вправного, і багатого молодого Дуркомора, який прямо-таки збентежений наївністю його закоханих друзів. Він настільки непохитний у своєму бажанні ніколи не показати таку «слабкість», що використовує Темні мистецтва, щоб вберегти себе від закоханості.

Не відаючи, наскільки далеко пішов цей Дуркомор, щоб захистити себе, його сім'я зі сміхом відмахується від його спроб уникнути любові, думаючи, що відповідна дівчина змусить його передумати. Але Дуркомор стає гордим, переконаним у своїй правоті й задоволений своєю здатністю досягати повної байдужості. Навіть через деякий час, дивлячись, як його ровесники одружуються і заводять власні сім'ї, Дуркомор залишається цілком задоволеним собою і своїм рішенням, вважаючи себе чоловіком, котрому пощастило, адже він вільний від емоційних потрясінь, які, на його думку, висушують і розривають яйця інших. Коли старі батьки Дуркомора вмирають, він не носить траур, а замість цього відчуває себе «благословенним». Одного разу він почув розмову двох людей, що пліткували про нього, один з них шкодував його, а інший висміював, що у нього немає дружини. І молодий Дуркомор відразу вирішує взяти дружину — найкрасивішу, багату і талановиту, на заздрість усім.

Оскільки йому щастило, то наступного дня Дуркомор зустрічає красиву, майстерну і багату дурисвітку. Дивлячись на неї як на «подарунок», він має намір переконати тих, хто його знає, що він змінився. Але молода дурисвітка - зачарована ним - все ще відчуває його відчуженість, і все-таки погоджується відвідати його замок та повечеряти з ним. На банкеті, серед багатого столу і гри менестрелів, Дуркомор упадав та залицявся до дурисвітки. Нарешті, вона сказала, що повірила б його прекрасним словами, якби тільки знала, що він «має яйця». Усміхнений і все ще гордий, Дуркомор веде молоду дівчину в підземелля, де показує чарівну «кристалічну шкатулку», в який лежать його власні «пульсуючі яйця».

Дуртсвітка перелякана при вигляді яєць у шкатулці, і просить Дуркомора повернути їх туди, де вони повинні бути, на своє, так би мовити, законне місце. Так як Дуркомор розуміє, що такий вчинок викликав би почуття любові до нього, то за допомогою дуркологічної палички повертає собі яйця. Деякий час по тому, через кілька годин, гості які були на бенкеті, шукають господаря замку - нашого Дуркомора, і знаходять його в підземеллі. На підлозі лежить мертва дівчина, а поруч сидить божевільний Дуркомор, і пестить свої яйця; бажаючи опанувати себе, Дуркомор намагається вирвати собі яйця але його яйця сильні й відмовляються залишати тіло.

Дуркомор, що присягнувся ніколи більше не йти за покликом своїх яєць, вирізає кинджалом їх. Відчуваючи себе переможцем, він падає перед дівчиною і вмирає.

Коментар Всємогущого Дуркомора

Як ми вже, пересвідчилися, казки Дуркомор'я переважно розповідають про щедрість, терпимість, любов. А от казка "Волохаті яйця Дуркомора" за сотню років, що минуло від її написання, здається, не зазнавала якихось очевидних змін чи особливої критики. Сюжет казки, яку я нарешті перечитав у оригінальному рунічному записі, майже не відрізнявся від того, що розповідав мені в дитинстві Верховний Дуркомор. Треба однак визнати, що «Волохаті яйця Дуркомора» — найжахливіший витвір Дуркомор'я, і багато учителів не читають його юним дуркоморам, доки ті не підростуть і не перестануть боятися страшних снів дежавю.

Чому ж тоді ця моторошна казка проіснувала так довго і не змінювалась? Готовий поперечатися, що секрет багатовікового існування казки «Волохаті яйця Дуркомора» полягає в тому, що ця казка промовляє до найтемніших закутків наших душ. Зачіпає одну з найбільших і найменш відомих дуркоморських спокус: бажання бути невразливим.

Авжеж, пошук невразливості — звичайна дурна фантазія. Жодному чоловікові, жодній жінці — дуркомору чи ні — ніколи не вдавалося уникати якихось травм або ушкоджень — фізичних, психічних чи емоційних. Зазнавати болю так само природньо, як і дихати. Та все ж нам, дуркоморам, завжди кортіло силою волі змінювати природу речей. Скажімо, молодий дуркомор у цій казці вирішує, що кохання негативно впливатиме на його комфорт і безпеку. У його розумінні любов — це приниження, слабкість, виснаження емоційних та матеріальних ресурсів людини.

Звичайно, вікові традиції торгівлі любовним зіллям вказують, що наш вигаданий дуркомор — далеко не єдиний, хто прагнув керувати непередбачуваним плином кохання. Пошуки рецептів дієвого любовного зілля тривають і досі, однак поки що нікому не вдалося створити такий еліксир, тому провідні зіллєвари сумніваються, що це взагалі можливо.

Героя цієї казки, одначе, не цікавить навіть імітація, подоба любові, яку він може створити чи знищити за власним бажанням. Він прагне назавжди вбезпечити себе від того, що вважає своєрідною хворобою, і саме тому вдається до такого ритуалу темної магії, виконати який можливо тільки в казці: він ховає під замок власні яйця.

Схожість цієї процедури на процес створення колайдера помітило багато письменників. І хоч дуркоморський герой не намагається уникнути смерті, він розділяє те, що не може бути розділене — тіло і яйця, на відміну від душі, — і, виконуючи таку дію, порушує перший фундаментальний закон Дуркомор'я:

«Втручайтесь у найпотаємніші таємниці — такі, як джерело життя або власна сутність — тільки тоді, коли ви готові до вкрай небезпечних і непередбачуваних наслідків».

І справді, прагнучи стати надлюдиною, цей необачний молодик перетворюється на нелюда. Яйця, ув'язнені ним, поступово зморщуються і заростають волоссям, символізуючи його власний занепад і здичавіння. Врешті-решт він сам обертається на лютого звіра, що бере все йому потрібне силою, і помирає при марній спробі заволодіти тим, що відтепер йому назавжди недоступне — людськими яйцями.

Дещо застарілий вислів «мати волохаті яйця» міцно закріпився в розмовній дуркоморській мові для змалювання холодних і бездушних дуркоморів та дурисвіток. Моя незаміжня тітка Лікрея ніколи не приховувала, що відмовилася від заручин з одним дуркомором з управління нелегального використання дурниць, бо вчасно виявила, що «він мав волохаті яйця». Ходили, однак, чутки, що насправді вона впіймала його на гарячому, коли він пестив якихось дурисвіток і це стало для неї справжнім потрясінням. Ще донедавна книжка-самовчитель «Волохаті яйця. Посібник для дуркоморів-нелюдимів» очолювала списки бестселерів у Дуркомор'ї.

Дуркоморські примітки