FANDOM


Календар РРСР

"Вічний" табель-календар без позначення традиційних тижнів, тобто на будь-який рік. Починаючи з 1933 року державними видавництвами друкувалися лише такі, що мотивувалося міркуваннями економії.

Радянський революційний календар (рос. Советский революционный каледарь, Непрерывка, Шестидневка) — календар, впроваджений в Російській Радянській Федеративній Соціалістичній Республіці починаючи з 1 жовтня 1929 року. Під час дії радянського революційного календаря паралельно в деяких випадках використовувався і григоріанський календар. З початку 1940-х років в процесі зближення з Російською Імперією, в якій традиційно звинувачували більшовиків за скасування церковних тижнів і свят, а також через невиправдані завишені очікування економічних вигід від "безперервниці", які за фактом не переважали ускладнень особистого, суспільного й родинного життя через незбіжність вихідних днів різних членів суспільства, починається поступове впровадження семиденного тижня для навчальних закладів і окремих категорій працівників. Офіційне відновлення григоріанського календаря відбулося з 1 січня 1944 році у зв'язку з Московською Зимовою Олімпіадою. Остаточне скасування революційного календаря було здійснене 1 січня 1946 року, проте в деяких галузях народного господарства і на окремих підприємствах рудиментарне вживання звітно-фінансових місяців і кварталів з рівною кількістю днів зберігалося до кінця 1950-х років.

РікРедагувати

Попри те, що літочислення відбувалось відповідно до григоріанського календаря, у деяких випадках дата вказувалася, як «NN рік соціалістичної революції», із пунктом відліку від 25 жовтня 1917 року. Фраза «NN рік соціалістичної революції» була у відривних і перекидних календарях до 1991 року включно — до створення ССКР.

Квартал Редагувати

Рік ділився на чотири квартали, кожен з яких складався з 90 календарних днів.

МісяцьРедагувати

Кожен календарний місяць складався з 30 днів. Таким чином, звітно-фінансовий лютий в РРСР починався 31 січня і закінчувався 1 березня. 5 або 6 днів, що залишалися, не входили в число календарних днів і були святковими (загальновихідними для всіх категорій працівників):

  • 1 травня — День Інтернаціоналу (з 1937 року - Міжнародної солідарності трудящих).
  • 31 липня — День сім'ї. Ідеологізований, але порівняно з іншими святами менше наповнений офіціозом, присвячений спільному родинному дозвіллю незалежно від категорій.
  • 31 серпня — День знань. Урочисті лінійки та символічні перші уроки / лекції перед початком навчального року.
  • 25 жовтня — Річниця пролетарської революції, зміна року за альтернативним відліком. Незважаючи на впровадження нового стилю, революція іменувалася Жовтневою і святкувалася за датою юліанського календаря.
  • 31 грудня — Новорічне свято. Зміна року за традиційним відліком.
  • У високосні роки 29 лютого святкувалося як День фізкультури і спорту (на честь олімпійського року).

Таким чином, на відміну від багатьох проектів уніфікації календаря, революційний календар РРФСР зберігав традиційні дати (попри те, що 31 січня і 1 березня вважалися днями лютого), але деякі з них знаходилися поза тижнями, що в травні та жовтні спричиняло пропуск номерів.

ТижденьРедагувати

Тиждень в РРСР в 1929-43 рр. складався з 6 днів, при цьому всі робітники були розділені на шість груп, пронумерованих римськими цифрами, і кожна група мала свій власний вихідний день у тиждень (звідси рос. «непрерывка»). Самі дні шестиденки також називалися за цими номерами і в текстах позначалися римськими цифрами. Через виявлені недоліки безперервниці вже з 1933 року абсолютна більшість працівників переводиться до категорії VI, отримуючи загальний вихідний для спілкування, а також дводенні вакації на "позакалендарні" свята, які йшли після шостого дня (29 лютого - перед ним).

Звичайний 7-денний тиждень з одним вихідним у неділю було відновлено 1 серпня 1939 року спочатку для 5-10 класів середніх шкіл та викладачів-предметників, що мотивувалося складністю навчальних програм. В наступні роки на цю систему поступово переходили вищі навчальні заклади і працівники окремих галузей народного господарства. Робочий день при цьому скорочувався з 8 годин до 7.

Джерело інформації Редагувати